- гурчання
- —————————————————————————————гурча́нняіменник середнього родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гурчання
Смотреть что такое "гурчання" в других словарях:
гурчання — я, с., розм. Дія за знач. гурчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
загурчати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати гурчати, утворюючи звуки гурчання. 2) розм. Упасти звідки небудь із шумом, стуком. || Швидко, з гуркотом піти, поїхати і т. ін … Український тлумачний словник
